HORSCH Maschinen GmbH | #FUTUREGROUND

#FUTUREGROUND

Разом — до успішного сільського господарства!

Розробка сільськогосподарської техніки, яка б забезпечувала стабільні врожаї і разом з тим мала бережний вплив на довкілля, відіграє важливу роль з моменту заснування нашого підприємства.

Здоровий ґрунт — це основа стійкого сільського господарства. Це лежить в основі всіх наших дій, це виражено в наших сімейних традиціях і християнських цінностях. Щоб справитися з викликами щодо сталого і "здорового" сільського господарства, ми пропонуємо технічні та цифрові рішення для сучасного рослинництва: обробітку ґрунту, сівби і захисту рослин.

Мета нашої кампанії #FUTUREGROUND, що вже неодноразово з'являлась в ЗМІ, — зберегти ґрунт для майбутніх поколінь. Мотиви кампанії зображають людей в діалозі над "ґрунтом майбутнього", символ якого втілений в острівцях землі. Спільно з нашими клієнтами, суспільством і співробітниками ми розробляємо ідеї для сільського господарства, яке було б рентабельне і водночас не завдавало шкоди клімату і ґрунту.

Здоровий обмін у ґрунті завдяки правильній підготовці

Бесіди біля каміна 2022

Міхаель Хорш у розмові з Йозефом Брауном, органічним фермером з Фрайзинґу та Деертом Рів'є, керівником господарства в Муукс поблизу міста Штральзунд.

Що робити, якщо у світі настане дефіцит продуктів харчування внаслідок зміни клімату?

Що робити, якщо у світі настане дефіцит продуктів харчування внаслідок зміни клімату?

У цьогорічній онлайн-бесіді біля каміна Міхаель Хорш разом із Йозефом Брауном (фермер органічного господарства з Фрайзингу) та Деертом Рів'є (керівник традиційного підприємства поблизу м.Штральзунд) обговорюють кліматичний вплив на виробництво основних продуктів харчування. У фокусі — посилений вплив клімату на сільське господарство та виробництво аграрних продуктів. Спостерігалося різке зростання цін на ріпак, сою, кукурудзу та основні види зернові через неврожай, зумовлений екстремальними погодними умовами. Так, наприклад, на початку червня від спеки постраждало сільське господарство Канади, а повінь річки Янцзи у Китаї призвів до серйозних неврожаїв. Згідно статистичних даних, це була одна з найбільших кліматичних шкод, оскільки вона зачепила "житні" регіони Китаю. Крім того, на ціни як і раніше впливала Корона, що позначалося на вищій вартості сировини і логістичних перевезень. Крім того, на ситуацію на ринку ще може впливати інший чинник, а саме, дефіцит основних продуктів харчування. З урахуванням цих умов і розпочали дискусію: чи варто сільське господарство повністю переводити на органічне, чи існують ще інші проблеми та їх рішення.

Для Йозефа Брауна органічне землеробство є правильним підходом, принаймні, якщо брати до уваги захист довкілля та клімату: "Якщо ми прагнемо подолати виклики, ми змушені переосмислити використання ґрунтів". Використання ґрунтів має відповідати потребам як людства, так і природи. Необхідно зберегти природну врожайність основних зон вирощування. Цю думку поділяє також Деерт Рів'є, підкреслюючи: "Ми не маємо права знижувати врожайність на родючих ґрунтах!".

Хорошим підходом пан Браун також вважає метод "Агро-ліс". За такого підходу дерева та кущі реінтегрують у поля, що покращує загальну продуктивність фотосинтезу, зменшує зниження рівня ґрунтових вод, і, таким чином, покращує умови для збільшення урожайності. Проте це, на думку пана Рів'є, повинно відбуватися без втрати площі орних земель. З екологічної й економічної точки зору, важливо зберегти родючі зони. "Якщо необхідно реалізовувати метод "Агро-ліс", то — за рахунок неродючих площ, на яких негативний вплив виробництва є більшим через відповідно більше застосування специфічних засобів захисту рослин", - вважає пан Рів'є.

Наші харчові звички й високий рівень харчових відходів також відіграють значну роль. Згідно даних статистики, 1/3 виробленої в усьому світі харчової продукції викидають на смітник, з них: 42% — овочі, 22% — крупи, 5% — м'ясо, 18% — картопля, й лише 1% — морепродукти (цифри наводить Міхаель Хорш). "Можна помітити чіткий взаємозв'язок: що дорожча їжа, то рідше її викидають", — каже пан Хорш. Він вважає, що високі ціни на харчові продукти надають ту перевагу, що люди менше витрачатимуть їх даремно і більше думатимуть про те, що вони їдять. Таким чином, навіть некондиційні за формою овочі й фрукти знайдуть власне місце на поличках у супермаркетах. "Крім того, не слід забувати про негативні наслідки у країнах третього світу. Там часто люди можуть собі дозволити купувати лише хліб. І якщо ціна хліба подвоюється через зростання цін на пшеницю, там виникає велика проблема", — каже Міхаель Хорш. Однак, навіть погані врожаї в окремих країнах можливо компенсувати за рахунок світової торгівлі. За словами пана Рів'є, країни, які з різних причин не здатні самостійно виробити продукти харчування, можуть отримати їх з інших країн, вирівнявши, таким чином, власний дефіцит. Він вбачає у цьому велику відповідальність — підтримувати один одного і спільно шукати шляхи вирішення проблем.