Щоб порівняти розвиток кореневої системи ріпаку залежно від способу обробітку ґрунту, ми заклали досліди на власних демополях. У цьому блозі представляємо вашій увазі результати власних досліджень.
В основу наших демополів з 1997 р. закладено багаторічний дослід з порівняння способів обробітку ґрунту. На чотирьох розташованих один за одним полях ми спостерігаємо і порівнюємо вплив технологій на різні параметри, такі як, наприклад, розвиток кореневої системи культур.
На демополях застосовано багатопільну сівозміну з пшениці, кукурудзи, ріпаку і (залежно від стану забур'яненості і хвороб) бобових (горох або кінські боби). Поле №1 орють. На полі №2 проводять культивацію на глибину приблизно 20 см за допомогою Tiger. Поле №3 обробляють за принципом міні-тілл: прохід переважно Terrano або Cruiser на глибину 10 см. На полі №4 обробіток ґрунту не застосовують взагалі.
Погодні умови під час попереднього обробітку ґрунту й під час висіву були перемінними й вологими. Часто в результаті обробітку ґрунту капіляри були зруйновані, або ж закороткі посівні вікна призводили до "замазування" багатьох насінин.
Після посівної у вересні настав посушливий період, який призвів до того, що більшість сходів у регіоні з'явилися лише на початку жовтня. Вибір між "посіяти погано" чи "не сіяти взагалі" давався фермерам дуже важко.
На наших демополях ми змогли посіяти ріпак (35 насінин/м² LG Ambassador) наприкінці серпня у відносно короткий проміжок часу між двома дощовими періодами. На першому полі після плуга ріпак сіяли з міжряддям 15 см за допомогою сівалки з фрезою. На другому і третьому полях сівбу теж проводили з міжряддям 15 см, але за допомогою Pronto DC з дисками. На четвертому, необробленому полі, ріпак висівали машиною Avatar SD (з міжряддям 16,7 см). Окремо від цих чотирьох ділянок на окремому полі ще заклали дослід з технологією стрип-тілл і висівом за допомогою Focus.
Посівні умови на наших полях у Швандорфі теж були певним викликом і, відповідно, позначились на оцінюванні коренів ріпаку.
Добре розгалуджена рослина з сильним центральним пагоном свідчить про достатнє забезпечення поживними елементами. Коренева шийка також в нормі. Різке звуження кореневої шийки спостерігається на глибині 4-5 см, тобто на робочій глибині роторної фрези. Деякі корінці хоч і спромоглися пробитися у нижні шари, але збитий шар ґрунту, що утворюється внаслідок роботи зубів роторної борони, тут є чітко помітним. Наслідки зруйнованої плугом структури ґрунту у даному випадку не змогли бути нівельовані роторною бороною.
На другому полі також можемо спостерігати наслідки дощової погоди минулого року. Завдяки більшому вмісту мульчі у верхньому шарі й менш агресивному впливу дисків (порівняно з ротаційною бороною) механічний "бар'єр", тобто ущільнений горизонт, є не настільки вираженим як на першому полі, але все ж таки помітний. Стрижневий корінь зміг прорости значно глибше, але й тут можемо спостерігати обмежений його розвиток. Тут стає очевидним, що ризик утворення ущільнених і збитих шарів внаслідок роботи дискової борони за вологих умов є достатньо високим.
Завдяки відносно неглибокому обробітку цієї ділянки не більше як на 10 см коренева система дуже добре розвинулась у пухкому шарі. Коренева шийка тут теж має очевидне потовщення. Різкий перехід до сильного розгалудження кореневої системи з тонкими корінцями наштовхує на висновок, що на цій глибині було певне ущільнення, крізь яке, однак, корені змогли прорости. Однак типовий для ріпаку стрижневий корінь тут відсутній. Тут бачимо переважно кілька або багато рівних між собою коренів другого порядку.
На полі з нульовою технологією обробітку спостерігали затримку розвитку рослин порівняно з обробленими ділянками (наприклад, з полем з глибиною обробітку до 20 см) приблизно на два тижні. Основною причиною є повільніше прогрівання ґрунту навесні, яке пов'язане з двома факторами. Першим фактором є шар органічної маси на поверхні, яке сильно обмежує прогрівання землі сонячними променями. Другим фактором є щільність ґрунту в одному см3. Відсутність спушування своєю чергою впливає на газообмін в ґрунті й відповідно на обмін холодного й теплого повітря. Проте, хоч температура ґрунту на полі з ноу-тілл технологією в цілому нижча за оброблені ділянки, проте ріпак утворив тут добре виражену стрижневу кореневу систему. Це пояснюється тим, що хоч земля й щільніша за оброблену, але не має виражених різких змін між горизонтами.
У загальному підсумку, найкраще розвинулись посіви ріпаку після сівби Focus. Стрижневий корінь тут оптимальний, а коренева шийка мала достатню товщину від 3 до 4 см. Коренева маса за співвідношенням розподілена досить добре, хоча хотілося б ще трохи більше росту коренів углиб. Проте такий обмежений ріст на глибину можна пояснити дуже холодною й вологою погодою. Цікаво буде поспостерігати за розвитком цих посівів, коли настане посуха.
Єдиним побічним ефектом тут є вертикальне ущільнення ґрунту сошниками, яке обмежує розростання кореневої системи у горизонтальній площині й зумовлює посилений вертикальний ріст. Такий ефект ущільнення стінок борозни частіше зустрічається у вирощуванні кукурудзи, але може й спричинятися за надміру вологих умов.
Загалом, посіви на всіх ділянках мають хороший вигляд. Цьогорічні надмірні опади вдосталь забезпечують рослини вологою. Цікаво буде подивитись на розвиток рослин за посухи на початку літа, яку прогнозують синоптики. Саме у цю фазу оптимальний розвиток кореневої системи визначатиме масу тисячі насінин і, відповідно, справлятиме вирішальний вплив на загальну врожайність.
З усіх спостережень можна зробити висновок, що слід уникати будь яких ущільнень шарів ґрунту, як горизонтальних, так і вертикальних. У роки з надмірною вологою найкращою технологією може бути прямий посів, щоб запобігти додатковому ущільненню ґрунту й сприяти рівномірному росту й розвитку кореневої системи.
