Максимальний урожай завдяки позакореневому підживленню?
Постійна зміна клімату і пов'язані з нею екстремальні погодні явища, що почастішали, створюють для аграріїв все більше проблем. Зокрема, тривалі посухи змушують сільгоспвиробників постійно розширювати свої горизонти.
Оскільки тверді форми добрив за відсутності опадів не здатні розчинятися, а значить є недоступними для рослин, поширеною альтернативою на практиці є застосування позакореневого підживлення рослин рідкими добривами. Чи може бути листкове підживлення серйозним варіантом ефективного внесення добрив, чи це всього лише одна крапля, що падає й без того вже на гарячий камінь? Давайте розберемося у нашому блозі.
Рух поживних речовин у рослині
Почнімо спочатку. Рослини поглинають поживні речовини у два способи: через кореневу систему або листя. Найважливішим є поглинання коренями. Щоб гарантувати транспорт поживних речовин цим способом, ґрунт має бути достатньо забезпечений вологою. Додадтково дефіцит елементів рослини можуть вирівняти, поглинаючи їх через листя. Один із шляхів надходження поживних речовин — через продихові щілини. Однак ці щілини важко доступні з нижнього боку листя і відносно чутливі до стресових умов. Важливішим за продихові щілини є проникнення поживних речовин через пори кутикули (восковий шар). За високої вологості повітря ці пори стають легкопроникними, так що поживні речовини можуть потрапити в рослину. Це особливо актуально в ранкові години доби, коли листя у природі часто вкрите росою, а навколишня температура є нижчою. За високих температур, низької вологості повітря й інтенсивного УФ-випромінення пори закриваються, щоб захистити рослину від втрати вологи. Поглинання поживних речовин у такому випадку також призупинене.
Коли і для чого проводити позакорененве підживлення?
За обмеженої доступності поживних речовин у ґрунті (наприклад, через посуху) вносити добрива можна у рідкій формі, щоб забезпечити живлення через листя. Позакореневе підживлення здійснюють також за фізіологічного або спричиненого зовнішніми чинниками дефіциту поживних речовин, а також для зменшення впливу стресових умов за обмеженої активності кореневої системи.
Такий спосіб підживлення не лише допомагає рослинам справитися із несприятливими умовами, а ще й покращує якість урожаю (збільшення вмісту протеїну у продовольчій пшениці), оптимізує вміст мінеральних речовин у репродуктивних органах, сприяє процесу вегетації рослин.
Коли йдеться про позакореневе підживлення, важливим пунктом у цьому є забезпечення мікроелементами. Разом з найважливішими макроелементами, такими як азот, фосфор, калій, сірка або магній, по листку вносять також необхідні мікроелементи (бор, цинк, марганець тощо). Ці елементи рідко вносять у чистій формі, переважно — у вигляді сполук (наприклад, магній у вигляді оксиду магнію), щоб рослини краще могли їх засвоїти.
| Деякі важливі поживні речовини | Значення для рослини |
| Азот | Синтез білка, приріст вегетативної маси, синтез хлорофілу, утворення незамінних амінокислот |
| Фосфор | Розвиток кореневої системи, накопичення енергії, утворення суцвіття і зав'язі |
| Калій | Підтримка тургору, регуляція водного балансу, побудова стінок клітин, відкривання/ закривання продихів |
| Магній | Складова частина хлорофілу, відграє важливу роль у фотосинтезі |
| Сірка | Синтез протеїну, цукру, утворення олії в олійних культур (ріпак) |
| Бор | Розвиток кореневої системи, стінок клітин, покращення споживання калію/ фосфору, водний баланс, синтез цукру |
| Марганець | Регулювання водного балансу, синтезу хлорофілу і фотосинтезу, покращення стійкості до хвороб, виведення вільних радикалів |
| Цинк | Синтез білка, вегетативний ріст, захист від випромінення, виведення вільних радикалів |
Однак слід зважати на:
Якщо листя дуже мокре, існує небезпека того, що розчин просто стече з листя і його дія буде менш ефективною або ж ефект буде справлений на рослину пізніше через надходження речовин у ґрунт.
У разі неоптимально вибраного моменту застосування (інтенсивне сонячне випромінення або спека, неправильний час доби) рослини також будуть не в стані поглинути поживні речовини, оскільки розчин занадто швидко висохне.
Не слід недооцінювати й небезпеку пошкодження листків! Багато добрив вносять у вигляді солей. Якщо вміст солей у розчині зависокий через неправильне або надмірне дозування, існує небезпека опіків. Крім того, рослина загалом здатна поглинути лише невелику кількість речовин через листя, через що з позакореневим підживленням може бути внесена лише обмежена кількість поживних речовин.
Висновок для аграріїв: краще з позакореневим підживленням!
Відмовитися від традиційного способу внесення добрив у твердій формі не можна, оскільки споживання речовин кореневою системою є надто важливим. Проте шляхом позакореневого підживлення можна підвищити урожай, оскільки у такий спосіб можна вирівняти дефіцит елементів. За рахунок внесення добрив по листку і поглинання поживних елементів рослинами у такий спосіб можна також стимулювати ріст кореневої системи, що своєю чергою покращить ефективність поглинання речовин кореневими волосками. Листкове підживлення — це також вірний спосіб швидко зреагувати на дефіцит певних елементів. Таким чином, можна швидко скоригувати їх нестачу на посівах. Чи ефективно спрацювало позакореневе підживлення, можна згодом швидко побачити в полі.
Короткий підсумок:
Внесення добрив по листку є ефективним. Поглинання поживних речовин і (можливий) опік листя є однак дуже індивідуальним.
Щоб досягнути максимальної ефективності позакореневого підживлення, слід прагнути до внесення частини робочого розчину на нижню сторону листка.
Слід враховувати умови навколишнього середовища, такі як відносна вологість повітря, температура, опади й сонячне випромінення.
Зважати на пору доби! Вранішня роса підвищує ефективність обприскування рослин розчином добрив.
Підбір оптимального виду добрив може вплинути на поглинання речовин рослинами. Норма внесення рідких добрив є обмеженою через обмежену здатність листя поглинати речовини.