Блог

HORSCH Maschinen GmbH | Блог

Ефект бульдозера і пробуксовка як причина зайвих витрат пального (III)

Приблизний час читання 4 хв

У перших двох частинах нашого блогу ми приділили основну увагу шинам і їх впливу на ущільнення ґрунту. Розкрили, яким чином оптимізація тиску в шинах і вибір різного розміру шин зменшує тиск на поверхню і тим самим зберігає ґрунт. 

У цій частині розглянемо інші фактори, зокрема, такі негативні аспекти, як ефект бульдозера або пробуксовка.

Чому оптимально відрегульований внутрішній тиск в шинах є настільки важливим і що з цього випливає?

Ефект бульдозера на противагу пробуксовці — у чому різниця?  

Так званий ефект бульдозера виникає, коли під час руху по м'якій деформованій поверхні поля утворюється клин із землі, що постійно "рухається" під колесом. Цей клин суттєво зменшує коефіцієнт зчеплення й імітує рух машини вгору. Тиск в шинах, вищий від оптимального, зменшує опорну площу коліс. Це своєю чергою, збільшує тиск на ґрунт і спричиняє утворення більших колій. Такий ефект збільшує витрати пального на 10% на кожний см глибини колії. 

На відміну від ефекту бульдозера, під час пробуксовки тягове зусилля переноситься назад. Це означає, що колеса мають прокласти довший шлях, ніж насправді пройдений відрізок. Іншими словами: колеса обертаються швидше, ніж рухається сама машина. Однак, без пробуксовки неможлива передача тягового зусилля. І все ж цей коефіцієнт не повинен перевищувати 12%, щоб не шкодити ґрунту і не спричиняти перевитрат пального.

Баластування і тиск в шинах впливають на тягове зусилля

Баластування і тиск в шинах відіграють важливу роль для ефективної передачі тягового зусилля причіпного агрегату. Щоб мати добре зчеплення з ґрунтом, шини повинні добре занурюватись в його поверхню.

Однак все не так просто, як здається. Навіть якщо збільшити навантаження на колеса й опорну площу, виникає зона ущільнення з дією углиб. Це пов'язано з тим, що між обома факторами існує непрямолінійний зв'язок. Загалом, слід уникати навантажень на колесо понад 10 т, інакше це спричинятиме незворотнє ущільнення нижніх шарів ґрунту.

Під час робіт з причіпними агрегатами рекомендовано оптимально налаштовувати тиск в шинах, щоб збільшити продуктивність і зменшити витрати пального. У такий спосіб можна заощадити до 15% витрат.

Зміщення колії

Часті проходи, як це є у разі застосування багатоосьових причіпних агрегатів (наприклад, 18 т причепи), руйнують природні захисні механізми ґрунту. Загальна вага хоч і розподілена на всі колеса, проте колеса потрапляють на ту саму колію і витісняють воду і повітря з ґрунтових пор. А це — повна протилежність заходів, спрямованих на збереження ґрунту. Які опції існують, щоб уникнути цього ефекту?

Раціональним рішенням є зміщення колії або застосування телескопічної осі. Іншою можливістю зменшити навантаження на осі трактора з одночасно низьким тиском в шинах є вибір напівпричіпних або причіпних машин натомість навісних. Так, наприклад, навантаження на вісь сильно зростає під час підняття важких сівалок чи ґрунтообробних агрегатів на розворотах.

Фактори, на які можна вплинути 

Загалом, є п'ять факторів, за допомогою яких можна вплинути на зменшення ущільнення ґрунту: 

  • Оптимізація тиску в шинах (наприклад, за допомогою системи автоматичного регулювання тиску)
  • Діаметр і профіль шин для збільшення об'єму коліс
  • Вибір широкопрофільних шин
  • Зміщення колій (якщо можливо)
  • Зменшення загальної ваги машини і навантаження на вісь

Ці фактори хоч і коштують на початку великих інвестицій і витрат часу, однак в довгостроковій перспективі вони забезпечують лише переваги: тиск на ґрунт мінімізується, завдяки чому рослини мають легкий і швидкий доступ до поживних речовин, а якість ґрунту в довгостроковій перспективі лише покращується. І те й інше, зрештою, підвищує врожайність.

Тобто, воно того варте!

Оптимальний час застосування техніки є вирішальним

Зрештою, найкраща техніка не забезпечить найліпшого результату, якщо аграрій працюватиме нею в непідходящий час. Це — найважливіший аспект, щоб уникнути ущільнення ґрунту. Стан ґрунту є вирішальним у тому, наскільки він буде ущільненим.

На момент обробітку ґрунт не повинен бути занадто вологим. Хоча на практиці реальність далека від оптимальних умов. Як правило, ґрунт є завологим восени або рано навесні. Що більше вологи в ньому, то легше він ущільнюється і, відповідно, зазнає більшої шкоди. Такі зміни є зворотними лише до певного моменту.

Отже, збереження і покращення якості ґрунту у довгостроковій перспективі залежить від його господаря.